Коли посаду керівника Дніпропетровської філії запропонували Ользі Файзуліній, в ГФ народився місцевий жарт: для того щоб стати керівником будь-якої регіональної філії, тепер обов’язковою умовою буде ім’я Оля:). Але жарти жартами, а у нас попереду серйозна розмова, яку ми починаємо досить несерйозно за чашечкою кави.  

Олю, буду запитувати про деякі твої улюблені речі, ну і звичайно чому саме так склалося. Твій улюблений колір?

Зелений. Він молодий, класний, має багато відтінків.

Музика?

Класична. Я закінчила музичну школу по класу фортепіано і з того часу дуже люблю класичну музику.

Книга?

Завжди любила книгу Носова про Незнайку, не можу пояснити.

Коти чи собаки?

В дитинстві у нас був дуже класний кіт Кєша, так що коти.

Кава чи чай?

Чорний чай з бергамотом, він корисніший ніж кава.

Вчитися чи навчати?

І те, і інше в залежності від ситуації. Але для того, щоб навчати необхідно спочатку самій навчитися.

Наскільки я знаю, ти закінчила Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов. Але чому саме іноземні мови? Невже з математикою не склалося? :)

Склалося :). В мене бабуся - викладач англійської та французької мови в школі , а батьки – інженери зв’язку, так що схильність була і до мов, і до точних наук. Але в 5 класі ми з сестричкою (ми близнюки) почали вивчати англійську мову в школі, нам дуже сподобалося. А ще трохи пізніше бабуся почала нас вчити французької мови. В неї було багато учнів, які поступали до Горлівського педагогічного, так і ми обрали собі місце навчання.

Не жалкуєш про вибір професії викладача?

Ні. Але хочу здобути ще другу вищу. Зараз намагаюсь визначитися, що мені більш потрібно: економічна чи технічна освіта. Напевно, більше схиляюся до економіки. А поки не можу визначитися, збираю гроші і час:)

Чому обрала французьку як основну мову?

Ця мова мені більше подобається. Англійську бабуся викладала нам в школі, а французьку ми вивчали вдома у такому собі режимі інтерактивного спілкування, згодом почали їй приділяти набагато більше уваги, ніж англійській.

Думаю, якимось чином Франція повинна були вплинути на твоє життя. В тобі є щось французьке?

Культура. Кухня. Захоплююся різними видами сирів, просто обожнюю сир. У Франції, коли до тебе приходять гості, на столі обов’язково стоїть спеціальне блюдо з багатьма видами сирів. Намагаюся і своїх гостей час від часу таким частувати. А ще завжди дуже хотілося навчитися розбиратися у французьких винах.

Подорожувати любиш? Куди б найбільше хотіла поїхати?

Люблю. Дуже хочу поїхати до Франції, але не в Париж, а на південь до моря. Дуже люблю море. А ще хочу поїхати до Британії для того, щоб відчути, що таке British style of life.

А яка з твоїх подорожей найбільше тобі запам’яталася?

Мій батько з Узбекістану, і коли мені було років 8-9 ми сім’єю їздили у його рідне місто Самарканд. Їхали потягом через пустелю днів 5, куди не глянь – скрізь пісок. А в самому місті мене дуже вразила архітектура. А ще на все життя запам’ятаю дні, проведені у галереях Москви та Пітера.

Отже, подорожі – це захоплення. А ще які захоплення присутні в твоєму житті?

В інституті нам з сестрою дуже подобалося складати пазли, ми часом самостійно їх виготовляли. Ще я займалася легкою атлетикою (бігом на довгі дистанції), навіть провела два літа у спеціалізованому спортивному таборі. Але коли дійшло до першого юнацького розряду, довелося обирати між навчанням і спортом, вибрала навчання:)

А тепер давай з самого початку. Як ти дізналася про Green Forest ?

Я прийшла до Інтернет-кафе щоб пошукати інформацію про виготовлення вітражів у Дніпропетровську, хотіла шукати роботу у цій сфері, в мене і сестричка займається вітражами в Донецьку (Донецьк – рідне мі то Олі). Настрій в мене був трохи депресивний, бо морально дуже втомилася на попередній роботі, хотіла якихось змін для себе. Почала переглядати Інтернет сторінки з вакансіями і якось одразу натрапила на оголошення про пошук адміністратора для філії ГФ у Дніпропетровську.

Чому тебе зацікавило це оголошення?

Пропозиція сама по собі була дуже цікавою, тому я зайшла на сайт ГФ, переглянула інформацію про компанію і відразу відправила своє резюме. Відповідь прийшла вже через десять хвилин, щоправда мені відповіли, що файл з моїм резюме пошкоджений і не відкривається. Відправила його ще раз. Десь через годину отримала другого листа-відповідь, в якому мене просили написати твір про те, що для мене є викладання, і як я бачу себе у ролі адміністратора. Я довго не могла наважитися написати цей твір, думок було багато, було трохи страшно. Десь через тиждень я-таки примусила себе написати твір, писала не те, що нібито потрібно писати у таких випадках, а те, що справді думала.

Чи все ти змогла передбачити у творі? Як ти собі уявляла роботу керівника офісу?

Можу сказати, що приблизно точно описала те, що від мене тепер вимагається. Сама по собі я дуже відповідально ставлюся до всіх завдань, намагаюся виконувати поставлені задачі вчасно і на всі 100%. Розумію, що від цього залежить успіх проекту, та і моя роль у ньому також. Про це і писала.

5 слів, які у тебе асоціюються з ГФ

(сміється): Зараз. Maйбутнє. Успіх. Mолодість. Посмішка. Ну і, напевно, креативність.

...Може ще щось?

Може і ще щось:) - зелений колір.

Оля, зараз закінчується перший тиждень роботи офісу в Дніпропетровську. Які твої враження від цього тижня?

Спочатку я трішки переживала. До нас на перше заняття записалося дуже багато людей, але я не знала, чи всі вони прийдуть, і чи сподобається все тим, хто прийде. Також у нас були  деякі складності  з викладачами: груп запускалось більше ніж ми планували спочатку, тому хороших спеціалістів шукали ударними темпами. А взагалі-то було декілька приємних моментів: по-перше, поряд була людина, яка змогла підтримати, направити, дати пораду під час відкриття; по-друге, наші викладачі справилися дійсно суперськи, всі студенти виходили з занять дуже задоволеними; по-третє, було дуже приємно чути, який у нас класний офіс – особливо студентам подобаються кольори офісу та той момент, що сюди легко добиратися.

Чи було все так, як ти собі уявляла?

Хмм… (посміхається) Напевно, так.

Але?..

Ну, не без але. Були певні моменти, які вимагали від нас швидкої реакції, проте це нормально при роботі з людьми. Мені згодився досвід попередньої роботи у компанії «Астеліт» , завдяки якому в мене виробилась така собі стійкість до стресових ситуацій, толерантність та витримка .

Що тобі найбільше подобається в ГФ?

Мені подобаються відносини, взаємодія між безпосередніми керівниками та адміністратором; те, що адміністратор отримує велику свободу дій. Відчувається така свобода, невимушеність, дружелюбність, які разом створюють ідеальні умови для роботи. Є ж таке?  Подобається кольоровість. Без неї було б сумно, не можу уявити собі ГФ зі стінами сірого кольору, з сірими підлогою та меблями. Це просто був би не ГФ.

Чи хотіла б тим щось змінити у ГФ? Якщо так, то що?

Мені ще зараз важко щось казати, бо я займалася поки тільки підготовчими роботами, щоб організувати справжній ГФ, а далі… Там буд видно.

Як ти уявляєш розвиток ГФ у Дніпропетровську?

Сподіваюсь, що через рік у Дніпропетровську відкриється ще один офіс, почнуть займатися корпоративні групи, а також дитячий проект. Поки все.

При відкритті ГФ у Дніпропетровську дуже швидко назбирав безліч студентів. Як ти це можеш пояснити?

Ну, по-перше, ГФ – одні з найбільш дешевих курсів англійської мови у Дніпропетровську, думаю це зіграло свою роль. Також слід враховувати, що населення міста досить велике, є можливість для кар’єрного росту, а володіння англійською при цьому великий плюс.

А чи не було якихось цікавих історій під час набору студентів?

Наш рекламний листочок чомусь дуже часто приймали за конопляний. Нам навіть дзвонили із соціальних служб, питали про розповсюдження ідеї наркотиків. Але коли працівники соцслужби на вулиці проводили опитування, жодна людина не назвала листочок конопляним. Так що їм довелося вибачатися. А ще було дуже приємно, коли до нас приходили студенти, які чули про київський ГФ або навіть займалися там.

Що особливого у дніпропетровському ГФ порівняно з попередніми?

У нас є окрема кімната для викладачів. А ще запах піцци та булочок у зеленій кімнаті, - поряд з нашим офісом - пекарня:).

Які твої враження від дніпропетровських студентів? Чи можеш ти охарактеризувати тутешнього студента ГФ?

Поки важко сказати про типовий образ. Це молода людина віком 20-30 років. Проте наші студенти чомусь дуже переживають за віковий склад груп. Ми навіть відкрили дві спеціальні групи для підлітків 14-17 років. Також легко виділити основні причини вивчення англійської мови: для підвищення по службі та для навчання.

Ти зараз не викладаєш, дуже багато адміністраторських справ. А яке в тебе ставлення до викладання взагалі?

Хотіла б викладати французьку мову, можливо ми зробимо факультативні заняття для наших студентів.

Роботу київського ГФ ти бачила влітку. А як зі Львовом?

Дуже хочу поїхати до Львова. Бачила львівський офіс на фото, показували мені й відео, створене львівськими креативними викладачами про свій офіс. Але хотілося б відчути атмосферу Львова, порівняти з нашим офісом, поділитися враженнями, досвідом. Особливо хочеться поспілкуватися з Олею Хабік особисто, а не по телефону.

Якщо порівнювати ГФ у різних містах, що спільне, а що відмінне ти можеш виділити?

Якщо чесно, не можу цього сказати. Я налаштовувалася на відкриття такого офісу, щоб він був схожий на київський, щоб людина, яка до нас прийшла, сказала: «Так, це ГФ.» Надалі спробуємо виділитися спецкурсами чи клубами, ось, наприклад, є ідея почати Бізнес Клуб. А все решту підбиралося за схожою системою. Простіше кажучи, ті самі фарби:)

Що б ти хотіла побажати своїм колегам?

Ніколи не втрачати ентузіазму. Щоб хвилюючі почуття та переживання, прямо як перед першим заняття, нікуди не зникали, щоб все було нове і емоційне: нові студенти, нові групи, нові ідеї. А ще хочеться побажати скорої зустрічі. Ось ми зі своїми викладачами вже майже спланували корпоративний виїзд вихідного дня в сторону польського кордону, може й за кордон:).

А як щодо корпоративної поїздки до Києва чи Львовa?

З задоволенням. За планом у нас скоро будуть тренінги з викладачами Києва та Львова, ми всі їх дуже чекаємо. А ще хотілося б провести якийсь захід, щоб зібрати викладачів ГФ Києва, Львова та Дніпропетровська. А поки що ми і так запрошуємо всіх до нас у гості.

Інтьерв’ю підготувала Ольга Янкова