1 квітня у львівському Green Forest
Вмій собі створити хороший настрій сам, бо тобі його любий дурень зіпсувати зможе (українська приказка).

   Думаю, що  кожна людина не раз запитувала себе, чому в Америці люди мають 5 державних свят, а в Україні 1…….0…….цять??? Дехто вважає це недоліком, а   інші  ─ перевагою. Хто б що не казав, а український народ, завдяки традиціям і багатолітній практиці, вміє добре забавлятися. У цьому можна було переконатись, завітавши 1  квітня  у львівську філію Green Forest.
    Львів’янам  одного дня було замало, тому ще 31 березня ввечері адміністратори попередили, що 1 квітня о 13.00 збори. Присутність усіх обов’язкова! Народ поставився до цього серйозно і, прийшовши 1 квітня  на 13.00 в GF, побачили на дверях message : “ Ха-ха!!! 1 квітня. Побачимось о 14.00 ”. Простоявши годину під дверима, ми “радісно” вітали винуватців нашого чекання. Далі естафету прийняли викладачі та студенти.  Деякі тічери зі смутком прощалися зі своїми студентами, кажучи, що на жаль, залишають їх, бо через особисті справи не можуть далі працювати. Студенти, у свою чергу, відправляли своїх одногрупників, які прийшли пізніше в інші кімнати (з Yellow ─ в  Blue, з Orange ─ в Olive…), мотивуючи це тим, що був переподіл груп і їм дістався інший викладач.
   Яке зворушливе було прощання з друзями і подяка викладачеві за ці 2 місяці навчання!!!:) За п’ять хвилин всі знову веселились, бо прийшовши з Green room (elementary) в   Yellow room (intermediate) студенти зауважили, що трішки “не дотягують” до помаранчевих підручників!!!:)    І знову всіх дивують адміністратори, вручаючи усім викладачам почесні звання, серед яких:
- For  most Skilled in  Dancing Around the Issues;
- The Snappiest Dresser;
- The Party Animal;
- For Most Time  Spent Surfing the Internet; etc.
    І це ще не все!!!
    Продовження святкування відбувалося в розважальному центрі “Мі100” !!! Викладачі  зі студентами грали у боулінг! Охочих довести своє вміння грати було багато, близько 30. Такої забави цей клуб, певно, ще не бачив. До кольорових м’ячиків стояла черга. Кожен чекав, коли його ім’я висвітлитсься на екрані, а до цього ─ фото сесія:)
 Святкування завершується в пабі, де всі діляться найприкольнішими подіями свого життя ! Хтось  розказує, як вдавав із себе іноземця і розводив друзів своєї знайомої. Хтось пригадав, як вперше отримав оригінальний флаєр “Доки не пізно”─ обговорення рекламного трюку затяглось надовго.:) Усі згадували тестування, перше заняття, перший спецкурс, переплутаний із speaking:)
    А тепер на думку спадає питання: “ Хіба не весело було?”  “БУЛО, Є І  БУДЕ СУПЕР!!!”