Вона – одна з найпопулярніших із нас, вона – одна з початківців, вона – талановита і невгамовна. Вона – синонім успіху і суперового настрою! То, хто ж вона, чарівна красуня з офісу на Шота Руставелі, 27, Марта Козак-Федорків?

Ну що ж, почнемо з того, як ти прийшла до проекту Green Forest?

Я приїхала зі Львова до Києва і десь, напевне, півроку ніде не працювала. Оскільки навчалася в аспірантурі у Львівському національному університеті, думала, що себе треба повністю присвячувати науковій роботі, і тому працювати на той час не збиралася. Але зрештою  зрозуміла, що треба за щось братися. У Львові я вчителювала. Тому, звичайно, почала шукати роботу викладача, мені допоміг мій чоловік.  Ми купували газети, що пропонують роботу, але там ніяких цікавих вакансій для себе не могла знайти. І Сашко (це мій чоловік) передивлявся в Інтернеті інформацію про мовні школи і їхні вакансії. Я попросила відправити резюме в декілька шкіл, і в результаті отримала від Руслана зі Світланою листа, в якому мене запрошували на співбесіду.

Скажи, будь ласка, зараз ти ще займаєшся аспірантською роботою?
Я перевелася на заочне відділення. Взагалі-то, цього року десь у травні були випускні іспити, на які я не з’явилася, тому на даний момент я не знаю, чи я в аспірантурі, чи ні J.

А чому ти вирішила переїхати зі Львова до Києва?
Я, чесно кажучи, дуже не хотіла переїжджати. Перебралася тільки через те, що я одружилась з Сашком і він переїхав по роботі сюди. Я розуміла, що стосунки на відстані – неможливі.

Чому, отримавши пропозиції з різних шкіл, ти обрала саме Green Forest?
Green Forest, якщо чесно, вибрала інтуїтивно. Я отримала декілька запрошень на роботу, але відчувала, що треба йти саме сюди. Коли проходила співбесіду, мені дуже сподобалися Руслан і Світлана, і я розуміла, що співпраця з ними буде творчою і цікавою. Крім того, для мене важливим фактором була мова їх спілкування – українська. Можна ще сказати, що Green Forest територіально знаходився найближче. У Львові я завжди жила в центрі і до будь-якого місця було недалеко. Оскільки я досить лінива людина, мені було зручно прийняти саме пропозицію Green Forest. Але, звичайно, ця причина не є визначальною J.

Як довго ти викладаєш в Green Forest?
П’ятий семестр.
Green Forest відкриває офіс у Львові. Чи не хочеш ти повернутися на батьківщину? І забрати Сашка, мотивуючи це тим, що в тебе там робота? J

Якби проект у Львові відкривався півтора роки тому, я б однозначно поїхала туди і, напевне, якимось би чином змогла заманити Сашка (все-таки Львів не стоїть на місці, і для юристів там теж багато перспектив). Але поїхати на даний момент, як би я не хотіла, буде дуже важко. Бо тут є друзі, без яких я, чесно кажучи, свого життя вже не можу уявити. Спілкування з Надею, Світланою, Русланом на відстані – неможливе. Це люди, які постійно заряджають мене позитивною енергетикою. І думаю, якщо я поїду до Львова, то вже не буду такою, як зараз.

Скажи, які посади ти обіймала в Green Forest?
Прийшла я на посаду викладача і спостерігала, як працювала Світланка. Я викладала на вул. Госпітальній – це був мій перший офіс. Світлана ще тоді не мала помічника, а мені було дуже цікаво те, чим вона займалася. Я дуже часто залишалася після пар до десятої, щось собі ксерила і спілкувалася з нею. Давно, дуже давно я хотіла спробувати ще щось, крім викладання. Але після закінчення університету моє бачення світу було ілюзійне, так би мовити, через рожеві окуляри. Я думала, що для кожної роботи потрібен диплом, без нього – ніхто не візьме. А після літа відкрився офіс на вул. Шота Руставелі і, власне, з вул. Госпітальної (цей офіс віддали під бізнес-проект) ми переїхали сюди. Він був достатньо просторий і великий. На той час у Світлани вже з’явилася помічниця Олена. На початку семестру вони запропонували мені допомагати їм. Коли в Олени виникли проблеми зі здоров’ям, я зробила те, що взагалі моя натура не дозволяє мені –«напросилася» на цю позицію. Світлана була дуже здивована. А пізніше, обговоривши це з Русланом, вони вирішили мене підтримати. Я працювала помічником Світланки півроку, а коли відкрився офіс на вул. Театральній, пішла працювати туди адміністратором. Тепер я на вул. Шота Руставелі.

Що стало стимулом для того, щоб присвятити себе новому проекту, знайти сили для творчого натхнення?
Думаю, самі люди. Коли я починала роботу, мені дуже пощастило працювати на паралелі з хорошими викладачами –  Настею Кондрацькою та Анею Мичкою, «старими» викладачами Green Fores. На той час я дуже часто спілкувалася з Русланом і Світланою. Таке оточення і стало основним стимулом. Для мене ніколи не було важливим те, що ми «маленькі». Я на той час думала, що ми «великі»!:).

Який вид роботи на уроці, на твій погляд, є найефективнішим для запам’ятовування лексичних та граматичних форм?
Однозначно – переклади англійською з української. У цій методиці немає нічого нового, але я бачу по студентах, що це їм цікаво. У своїх реченнях я завжди намагаюся використовувати лексику не тільки ту, яку подано на сьогоднішній урок, але й ту, яка була, наприклад, три місяці тому. І обов’язково – граматика, яку ми вчимо, і знову-таки та, яку вже пройшли. Хоча іноді це буває складно, студенти кажуть, що в мене речення завжди веселі.
Якщо ти вважаєш цей вид роботи найефективнішим, то що найбільше подобається студентам на твоїх уроках, які види роботи викликають у студентів бажання вчитися?
Знаєш, їм цікаво, коли разом перевіряємо те, що вони написали. У мене зараз студенти п’ятого рівня, які вже можуть перекласти будь-які речення, але не використовуючи ту лексику, яку я від них вимагаю. Вони завжди дуже чекають того моменту, коли ми будемо перевіряти. Хоча переклад є сам по собі банальним, у нас це не так, адже присутня творчість. Цікаво, як кожна людина по-різному інтерпретує одні й ті самі слова.

Поговорімо про нашу професію. Як ти думаєш, хто такий «вчитель»?
Я повертаюся до моменту, коли вступала на філологію у Львові. Взагалі-то, батьки не були в захваті, бо не знали, чого можна чекати від професії філолога англійської мови в майбутньому. Мама дуже хотіла, щоб я стала медиком, а я, приїхавши зі стажування у Сполучених Штатах, сказала, що не йду в медичний. Крім того, мій тато – актор, і на підсвідомому рівні я завжди хотіла продовжувати його справу. Та  я знаю, що не маю тих якостей, якими повинна володіти людина цієї професії (почати хоча б із найпростішого – у мене не ідеальний слух: якщо треба буде заспівати, виконуючи якусь роль, то я цього зробити не зможу. Що зробиш, як мені слон на вухо наступив). Коли я прийшла до репетитора з англійської мови, вона запитала,  чого я хочу від викладання.  Я відповіла, що хочу бути викладачем, але взагалі моя мрія – бути актором. І репетитор сказала: «Хороший викладач – завжди актор». Сьогодні для мене викладання є поєднанням якостей вчительських та акторських. Крім того, треба бути хорошим психологом. Коли це все балансується, кожен урок виходить вдалим, ти його відповідно відчуваєш. Іноді ти можеш готувати одне, а приходиш до студентів і бачиш, що вони зараз налаштовані зовсім на інше, тоді просто повністю змінюєш урок.

Як ти думаєш, чи існують «ідеальні» та «неідеальні» вчителі?
У житті не все так легко, і воно не ділиться на чорне і біле, ідеальне і неідеальне. Звичайно, якісь якості людини повинні бути вроджені. Для викладача дуже важливо вміти «тримати» аудиторію. Якщо ти можеш це робити, то вивчити методик, підтягнути мову до певного рівня – це можливо. Головне – бажання. І тому я думаю, що кожен викладач може підвищувати свій рівень. Але, звичайно, треба над собою працювати.
 
Хто ініціює та організовує відпочинок і проводить різноманітні акції Green Forest?
У першу чергу, «живчиком» є Надя. Руслан – це людина, яка допомагає нам спуститися з небес на землю, і подивитися реально на ситуацію: чи ми можемо собі це дозволити. А ідеї…ми завжди відкриті. У Green Forest завжди є люди, готові прийняти твої ідеї. Тебе підштовхують до чогось – і з цього ти можеш виробити щось дійсно вартісне. Інколи ми отримуємо пропозиції від студентів та викладачів, але цього замало. Треба, щоб хтось вмів їх втілити.

У кожної людини є свої правила і принципи. Яке твоє життєве кредо?
Напевне, життєве кредо для мене – це постійний розвиток та рух. Коли я відчуваю, що стою на одному місці, у мене моментально падає настрій, якщо в мене падає настрій, я нічого не хочу робити, я змінююсь, люди мене не впізнають. І відповідно, мені не хочеться ні працювати, ні взагалі щось робити. Мене охоплює суцільна лінь. А коли я бачу рух, коли я бачу якийсь виклик, я завжди відповідно працюю.

Які настанови ти могла б дати нашим молодим викладачам і студентам, щоб якнайкраще і якнайшвидше влитися до колективу проекту?
Головне – бути самим собою. Коли людина не лукавить, а є справжньою, з нею цікаво спілкуватися.

Марта – не керівник Green Forest і не його складова частина. Марта – одна з його будівничих. Людина, яка дарує, творить і надихає. ЇЇ життєві принципи цілком відповідають законам успіху нашого проекту, де головне – «бути самим собою».

Sign of the zodiac:   Taurus
Birthday:    21. 04. 1981
Hobby:   Theatre
Favourite colours:  green & red.

Юлія Мендель

Источник: газета "Green News"